НЕЗДОЛАНИЙ! ОДЕРЖИМИЙ! КРИЛАТИЙ!
На посаді майора Збройних Сил України виконував свій військовий обов’язок бездоганно та говорив: “Я пішов захищати свою Батьківщину, свою Україну!”.
Максим вбачав нашу країну вільною, вірив тільки у Перемогу!
“Немає Максима Володимировича Кравчика. Учня мого 11-Б класу випуску 1997 року. Віддав життя за Україну.
Він був спокійним, наполегливим у навчанні, неговірким. Як усім нашим учням, нелегко давалося йому ліцейська навчання. Але він умів терпіти. Сумлінно виконував свої обов’язки. На нього можна було розраховувати, коли траплялися справи, які неможливо було виконати без участі учнів.
Далі був механіко-математичний факультет університету і вірне служіння вітчизні.
Недовге життя виміряла Максиму доля. Незабутній для всіх, хто знав його, він гідно прожив відпущені йому роки. Місце його в історії ліцею – назавжди. Як порядної і сумлінної людини, яка віддала рідній країні найдорожче. Як прикладу ставлення до людей, до своїх обов’язків.
Найглибше наше співчуття – матері, яка втратила сина. Ми з Вами, рідна наша Галина Василівна. Ваше виховання підготувало багатьох випускників ліцею до захисту батьківщини.
Прощаємося з Максимом Володимировичем Кравчиком. Загинув наш захисник, оборонець України. Він навчався три роки в сильному класі: 11-Б-1997. Завжди був добросовісним, порядним, доброзичливим до однокласників. Чесною працею заробляв свої оцінки. Не займався зайвими, безплідними переживаннями. Цілеспрямовано опановував знання, набирався умінь, набував необхідні професіоналу навички. Передчасно обірвалося його життя. Не забудемо. Майбутні покоління ліцеїстів знатимуть про людину, яка тепер назавжди входить до найбільш шанованих наших випускників.” – куратор класу Ентін Йосиф Абрамович